Участь у фахових конкурсах

Учитель року - 2015

Уміє вчити той, хто вчить цікаво,

хто викладає свій предмет так, щоб

 у душі учня зазвучали струни у відповідь

 і ні на хвилину не засинала його допитливість.

                                                        А.Ейнштейн

Визначення стратегічних напрямків розвитку систем освіти хвилюють практично все світове співтовариство. У книзі « Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти » американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, працедавців, шкільних функціонерів, підкреслює, що на запитання: « Що ви хочете від школи? » отримував одну й ту саму відповідь: « Нам потрібні люди, які вміють учитися самостійно ».

 Об'єктивною передумовою успішного навчання є пізнавальна активність учнів. Проблема розвитку активізації пізнавальної діяльності притаманна всім періодам розвитку педагогіки. Вона досліджувалася такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.  Видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

      Оволодіти знаннями, дійсно засвоїти їх можливо лише за допомогою власної пізнавальної діяльності, власного розуму. Яким би не майстерним був сам по собі виклад навчального матеріалу учителем, він не гарантує успішного засвоєння учнями нових знань. Засвоєння відбувається лише тоді, коли учень власними зусиллями, власною напругою, власною роботою свого розуму, волі, почуття, заставить себе слухати, уявити, зрозуміти і запам’ятати. Тому пізнавальна діяльність учнів -  є і засобом і в той же час результатом навчання. Звідси безумовна необхідність активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Якщо її не буде – не відбудеться і повноцінного процессу навчання.  Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику.  Одні вважають, що цей предмет занадто складний, інші – що знання з математики не знадобляться у житті. Тому ідея досвіду полягає в тому, щоб підвищити рівень усвідомленого сприйняття навчального матеріалу учнями. Що в свою чергу забезпечить розумовий розвиток школярів – розвиток логічного мислення і інтуїції.

       Головною умовою формування пізнавальної активності учнів   є зміст і організація уроку.

        Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку – сходинки вгору у розвитку кожної дитини та її пізнавальної діяльності. Учитель сьогодні вільний у виборі структури уроку, яка сприятиме високій результативності навчання, виховання і розвитку. Структура уроку змінюється в результаті використання на уроках нових технологій навчання. 

      Для підвищення активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів  застосовую  інноваційні методичні прийоми в залежності від етапу уроку.  

       При формулюванні теми та мети уроку завжди керуюсь словами  видатного педагога Я.Коменського: «Потрібно, щоб усі учні із самого початку ясно бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули її досягти». Одним з головних чинників, який впливає на мотивацію учнів, є інтерес до математики, він полягає у залученні матеріалу з життя самого учня, використання прикладів, що відносяться до його навчання і накопиченого досвіду. Такий зв'язок додає зацікавленість навчанню, опираючись на теоретичні засади з проблем мотивації, потрібно не просто викладати свій предмет, а вміти аналізувати зміст того, чим уже володіє учень із запропонованої теми, що він про це думає, де він з цим уже зустрічався або де може зустрітися. Одним із способів та методів стимулювання й мотивації інтересу перед вивченням нового матеріалу  є впровадження елементів історизму.  На етапі актуалізації знань та під час вивчення нового матеріалу  за допомогою прикладів шифрую слово, яке повязане з назвою теми. Використовую інтерактивні вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Лото».   

      Наступний структурний елемент уроку – перевірка домашніх завдань. Слід зважати на тип уроку, його мету і особливо прийоми перевірки, щоб вона разом з контролюючою функцією виконувала ще й  навчальну.

   На уроці закріплення матеріалу, де перевіряються знання, уміння і навички, що формуються, викликаю до дошки кількох учнів для розв’язування і пояснення вправ з домашньої роботи. Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю учнів-асистентів, учнів-консультантів.

Одним з найдієвіших методів уваги учнів вважаю прийом створення проблемної ситуації.   Якщо перед викладом нової теми створити проблемну ситуацію, увага учнів буде привернена  на вирішення проблеми, а значить, і до теми, що вивчається. Наприклад, перед  вивченням теореми про суму кутів трикутника у 7 класі, пропоную учням побудувати трикутник, у якого всі кути по 70°. Звичайно, такий трикутник учні не побудують. Виникає подив, а отже інтерес. Усе стане зрозумілим, коли ми доведемо наступну теорему. У кожному трикутнику сума всіх кутів дорівнює 180°.

Під час вивчення нового матеріалу залучаю учнів до самостійного визначення понять.  На підставі спостережень, описів учні виділяють істотні ознаки предмета чи явища. Наприклад, на уроці геометрії у 8 класі учні засвоїли поняття «прямокутник» і переходять до вивчення квадрата. Необхідно визначити поняття «квадрат». На дошці  будую  кілька квадратів різних за розмірами, положенням, за кольором. Потрібно встановити, що спільного в усіх цих фігурах, дати визначення поняття «квадрат». Після багаторазового повторення цей прийом закріплюється у свідомості школяра як спосіб визначення поняття, як засіб пізнання навколишньої дійсності.    

Я вважаю, що міцні й осмисленні знання отримують учні завдяки продуманому використанню на уроках опорних конспектів, кожен з яких містить в собі у сконцентрованому вигляді програмовий матеріал, що вивчається на уроці. Під час складання таких конспектів в учнів крім словесної, працює ще й зорова пам'ять, що дає змогу глибше і свідоміше засвоїти новий матеріал, залучити їх до пошукової роботи. 

 Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

Складності в розумінні матеріалу, що вивчається, можуть бути спричинені значною кількістю незнайомих слів, тобто незрозумілої наукової термінології. Щоб уникнути цього, намагаюсь чітко визначити мінімум наукових термінів, які повинен опанувати учень. Доцільно, показати відмінність їх від повсякденних понять, навести аналогічні терміни, пояснити їх походження. Ці терміни намагаюсь використовувати багаторазово для їх ґрунтовного закріплення в пам’яті. Чим більше і яскраво виконано поділ матеріалу на частини, чим більш  показано логічні зв’язки між цими частинами, тим більше зрозумілим є його зміст. Якщо учитель використовує наочність, наводить словесні приклади, то і складний матеріал стає доступним для розуміння і виникає інтерес учнів.

Наприклад, при вивченні теми «Додавання та віднімання раціональних чисел», пропоную задачу: Термометр показує температуру -3°С.  Стовпчик піднявся на 5°С. Яку температуру почав показувати термометр?  Вивчення формули різниці квадратів двох виразів у 7-му класі можна почати з такої задачі.

      Учень купив 38 зошитів по 42 к. Продавець виписав чек на 15 грн. 86 к. Учень відразу зауважив, що допущено помилку. Продавець здивувався, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що учень мав рацію. На чому ґрунтувалася думка учня? Безперечно,  викличе в класі здивування і пожвавлення. Поміркувавши, школярі дійдуть висновку, що учень виконував усно такі дії:

42 * 38 = (40 + 2)(40 - 2) = =1600 - 4 = 1596 (к.) = 15,96 (грн.).

Велике значення має продумана система запитань, з якими треба звертатися до учнів. Запитання повинні мати високу навчальну цінність: збуджувати думку учня, вимагати від нього логічних міркувань.

Закріпленню вивченого матеріалу часто присвячую цілий урок, запропонувавши якнайбільше тренувальних вправ. Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу змагання між рядами, математичні бої, застосовую групову форму роботи. Також пропоную двом учням виконувати роботу на дошці, щоб увесь клас брав участь в перевірці цих робіт, виправленні помилок, щоб учні могли відразу  перевірити свої розв’язання вправ.

       Для підвищення пізнавальної діяльності учнів середньої ланки на уроках розв’язування вправ, практикую цифрові вправи. Наприклад, обчислити значення виразу. Даються вирази (2 варіанти) і окремо відповіді до них. Учень, який виконав вправу, шукає знайдене число серед відповідей. Якщо його там немає, то допущено помилку і треба перевірити розв’язання такий вид вправ безумовно  зацікавлює учнів.

Для збільшення обсягу матеріалу, який розглядається на уроці, підвищення його ефективності використовую задачі з готовими кресленнями. З метою профілактики забування практикую повторення, як метод закріплення матеріалу. Зручно проводити повторення за допомогою узагальнюючих таблиць. Особливо вдалими в цьому плані є узагальнюючі таблиці з алгебри та геометрії Є.П.Неліна.

Самостійне виконання завдання – найнадійніший показник якості знань, умінь  і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На  цьому етапі використовую підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями, картки – інструкції, роботу з підручником, продумую послідовність завдань, варіантність, їх коментування, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення, волю.

Особливо цінним методом стимулювання інтересу учнів  до навчання вважаю метод використання різних ігор і ігрових форм організації пізнавальної активності. Дидактичні ігри на уроках використовую на різних етапах для повнішого і глибшого засвоєння знань, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.
Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є проектна діяльність. В основі проектної технології лежить розвиток творчої і дослідницької діяльності учнів, школярі залучаються до процесу пошуку. Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Допомагаю учням відшукати потрібну інформацію, координую процес роботи над проектом.

  «Математика - наука для очей, а не для вух»- К.Ф. Гаус, тому вважаю, що математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ  активізує всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота. Застосування комп’ютерної техніки робить будь-який урок математики яскравим та насиченим. На цих уроках кожен  учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес.

    «Я раджу всім вчителям: бережіть дитячий вогник допитливості , спраги знань. Єдиним джерелом, яке живить цей вогник, є радість успіху у навчанні» писав видатний педагог В.А.Сухомлинський. Дійсно, особливо сприятливо діють на учнів  ситуації успіху, доброзичливий коментар учителя. Тому  необхідною умовою для активізації пізнавальної діяльності вважаю створення ситуації успіху на кожному етапі уроку.

Одним із прийомів створення ситуації успіху може служити підбір для учнів не одного, а невеликого ряду завдань наростаючої складності. Перше завдання вибираю нескладне для того, щоб учні, які потребують стимулювання, змогли вирішити його і відчути себе знаючими і досвідченими. Далі йдуть більш складні вправи.

Іншим прийомом, сприяючим створенню ситуації успіху, служить диференційована допомога школярам у виконанні навчальних завдань однієї і тієї ж складності. Так,”слабкі” школярі можуть отримати картки – консультації, приклади-аналоги, листи-консультанти та інші матеріали, що дозволяють їм впоратися з запропонованим завданням. Далі можна запропонувати учневі виконати вправу, аналогічну попередній, але вже самостійно.
Традиційно, кінець уроку віщує постановку домашнього завдання. Однак способи закінчення уроку також корисно урізноманітнити: ∙ шляхом підведення підсумків,  ознайомлення учнів з узагальнюючими висновками та ідеями,  залучення історичних відомостей,  виконання ігрових вправ, рішення головоломок, кросвордів, ребусів на математичну тему.
Цікавим і перспективним методом підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів є проведення нетрадиційних уроків. Характерною рисою таких уроків є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої суті через гру, змагання або конкурс.
У своїй діяльності практикую  наступні нетрадиційні форми проведення уроків – ділову гру, інтегровані уроки, уроки-семінари, уроки-практикуми, уроки-конкурси, уроки-заліки, брейн-ринги , уроки-бенефіси, КВК, бліцтурніри . Великий інтерес та багато кмітливості учні проявляють під час проведення тижня математики: складають ребуси, кросворди, випускають газети. Із особливим задоволенням приймають участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».

    Видатний педагог-гуманіст Й.Песталоцці вважав: « Повноцінними є тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю». Таким чином, інтерес школярів до навчання треба розглядати як один із найпотужніших факторів навчання. Математику треба розглядати не як систему істин, які треба заучувати, а як систему міркувань, що вимагає творчого мислення. Уміння зацікавити математикою – справа не проста. Багато чого залежить від того, як поставити навіть очевидне питання, і від того, як захопити всіх учнів обговоренням проблемної ситуації.

     Отже, у своїй роботі я переконалася, що для успішного вирішення проблеми розвитку пізнавальної активності учнів на уроках математики  необхідно використовувати різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.    Важливо навчити дітей пишатися своїми здібностями, виховувати вміння висловлювати власні думки, тримати чітку позицію щодо особистих переконань – і це зробить навчання продуктивнішим.